Кібербулінг – віртуальне насильство
Анонімні погрози,
тролінг, хейтинг, кіберсталкінг, секстинг – усе це сучасні різновиди цькування
в Інтернеті. Така форма насильства набирає все більших обертів. Часто діти не
розуміють, як можуть захиститися від кібербулінгу. Більш того, батьки самі
часто не розуміють, як себе поводити в Інтернеті та яким чином захистити
дитину.
Платформою для кібербулінгу стають соціальні мережі, додатки для обміну миттєвими повідомленнями, електронна пошта, форуми, блоги, онлайн-відеоігри тощо.
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ: різновиди кібербулінгу
Троллінг (cyber trolls) – це розміщення провокаційних повідомлень в мережі для привернення уваги та збудження активності, що може спричинити конфлікт.
Хейтинг (hate) – це негативні коментарі та повідомлення, ірраціональна критика на адресу конкретної людини або явища, часто без обґрунтування своєї позиції.
Флеймінг (flaming) – це спалах образ, публічний емоційний обмін репліками, часто розгоряється в чатах і коментарях в соціальних мережах. Оскільки це відбувається публічно, велика кількість людей можуть спонтанно підключатися до образ однієї зі сторін конфлікту. Часто буває, що одна зі сторін має на меті залучення великої кількості випадкових свідків у протистояння.
Кіберсталкінг (cyberstalking; to stalk – переслідувати, вистежувати) – використання електронних комунікацій для переслідування жертви через повторювані загрози, що викликають тривогу і роздратування.
Грифінг (griefers) – це процес, в якому гравці цілеспрямовано переслідують інших гравців в багатокористувацьких онлайн-іграх. Їх мета не перемогти в грі, а позбавити задоволення від гри інших.
Секстинг (sexting) – це процес розсилки або публікація фото- і відеоматеріалів з оголеними і напівоголеними людьми. Секстинг стає все більш популярним серед підлітків.
Дитина сприймає
Інтернет як безпечне середовище. Коли виявляється, що воно може бути
агресивним, спрацьовує ефект несподіванки, і це ранить сильніше. Гаджет
приносить задоволення, комп’ютерні ігри – задоволення, спілкування –
задоволення, лайки – задоволення. І раптом дитина стає жертвою, при цьому
залишившись один на один з агресором, бо страшно і соромно до когось звернутися
за допомогою. Це був її персональний простір, і в ньому вона несподівано
виявилася вразливою. Раптовість може зіграти поганий жарт з дітьми. У зв’язку з
цим, сучасне виховання як в сім’ї, так і в училищі має включати
обов’язкові розмови про цифрову безпеку!
Поради батькам, щоби зменшити ризик кібербулінгу для своєї дитини:
1. Оволодівайте новими знаннями:
-батьки мають регулювати користування дитини новими технологіями;
-самі опановуйте інтернет.
2. Будьте уважними до дитини:
-уважно вислуховуйте дитину щодо її вражень від інтернет-середовища;
-звертайте увагу на тривожні ознаки після користування інтернетом
3. Підтримуйте довірливі взаємини з дитиною:
-Ви піклуєтеся, а не намагаєтеся контролювати приватне життя;
-наголосіть, що якщо виникають будь які проблеми в інтернеті, вона може розраховувати на допомогу батьків;
-поясніть загрозу, яку несуть сайти.
4. Здійснюйте обмежений контроль:
-можна відстежувати події онлайн-життя дитини через соцмережі, спостерігати час від часу за реакціями дитини, коли вона в інтернеті;
-регламентуйте час користування інтернетом;
-позитивний приклад батьків.
5. Застосовуйте технічні засоби безпеки:
-спеціальні безпечні пошукові системи;
-програми-фільтри батьківського контролю (такі фільтри можна встановити в операційній системі або в антивірусній програмі).
6. Формуйте комунікативну культуру:
-роз’ясніть дитині, яка її власна поведінка буде вважатися нормальною, а яка небезпечною чи безвідповідальною;
-зауважте, що спілкування в інтернеті, як і в реальному житті, має бути відповідальним: воно може мати певні наслідки і для самої дитини, і для людей, з якими вона спілкується;
-в інтернеті не варто створювати вигадані образи, негативно реагувати на кожне повідомлення провокативного характеру.
Куди звертатися:
